ІСТОРИЧНЕ ПОСЛАННЯ



З Божої ласки на початку 2005 року була відкрита тисячолітня таємниця нашого роду. З історичних джерел стало відомо королівське походження Лимичів, зміст і значення прізвища. Засновником нашого давнього роду був син хорватського короля Мирослава — Елем. Від його імені всі нащадки стали зватися Лимичами. Так виникло наше родове ім'я!



Елем і його брати Тишемир і Крешимир, після загибелі батька, під час громадянської війни у 949 році, знайшли притулок у хорватських горах. Там вони заснували в провінції Далмація Поліцьку общину, яка з часом стала князівством, згодом — республікою.
Назва округи Поліца походить від багатьох невеликих кам'янистих полів, які характерні для цієї місцевості. Знаходиться Поліца на Балканах, виходить на побережжя Адріатичного моря поблизу всесвітньо відомого міста Спліт.
У давнину населення Поліци за традицією ділилося на три роди, які походили від трьох синів хорватського короля Мирослава: від Елема — Лимичі, від Тишемира — Тишемиричі, від Крешимира — Крешимиричі.
Відповідно до ст.3 Поліцького Статуту, заснованому на звичаях предків, «При князі повинно бути три судді, що присягнули від трьох племен: один від Лимич, другий від Тишемиричів і третій від Крешимиричів. І вони разом із князем отримують посаду і звільняються з неї ". Також із цих трьох знатних родів призначалися „прокуратори“. Поліцький Статут є найціннішою правовою та історичною пам'яткою хорватської давнини, завдяки якій збереглися відомості про рід Лимичів.
Королівська династія Терпимиричів, до якої належав король Мирослав, правила Хорватією із середини ІХ ст. до кінця ХІ ст. У ті часи вони вже прийняли християнську віру. Ймовірно, король Мирослав дав своєму синові ім'я Елем на честь святого мученика Елима, котрий загинув під час гоніння на християн у середині ІІІ ст. Вдячна пам'ять про нього відзначається церквою 12 серпня. Саме тому іменинами нашого роду відтепер являється цей день.
Біблійне ім'я Елима зазначено в Євангелії (Дії Святих Апостолів, 13:6–8). Як перське ім'я Елима означає: божественний, могутній, пророк, мудрець, волхв. Тому прізвище Лимич розшифровується як „син волхва“. Відомо, що і при народженні Ісуса Христа до Нього зі сходу прийшли волхви і піднесли Йому свої дари (Євангелія від Св. Матвія, 2:1–12).
Повернемося до історії. На початку ХІІ ст. вся територія Хорватії опинилася під владою угорських королів і втратила свою самостійність на багато століть. Але ж нищівного удару населення Поліци зазнало від турецьких завойовників у ХVІ ст. Тривалі війни призвели до масового переселення людей у внутрішні райони Угорщини, в тому числі, у Закарпаття.
Таким чином, в останній чверті ХVІ ст. хтось з колишніх поліцьких Лимичів опинився у гірському селі Лікоть на прикордонній території Польщі. Всі умови сприяли для швидкого росту карпатської гілки Лимичів. За кілька століть Іван Франко та його дружина Ольга у своїх етнографічних записках за 1887 рік описують „найбільше маючу в цілім селі патріархальну родину Лимичів, звичаї і побут задружного життя якої дуже нагадує хорватський…“
Досліджено, що в першій половині ХVІІІ ст. частина родини з карпатського села Лікоть переселилася у подільське село Гарячківка, де утворилася ще одна гілка роду Лимич. Історичне відновлення родинного зв'язку між ними відбулося у місті Рівне в 2000 році.
Загалом, в Україні, за офіційними даними, в 17 областях проживає 191 родина Лимичів, всі ми є українцями хорватського походження. На Балканах залишилися Лимичі від нашого спільного предка, і зараз тільки в одній Хорватії, також за офіційними даними, в 11 населених пунктах є 271 родина Лимичів. На часі — встановлення предковічного родинного зв'язку, ознайомлення з історичними пам'ятками часів нашої королівської династії.
Свого часу походження прізвища Лимич виводилося від етнографічної назви карпатських українців — лемки — за співзвуччям та ознакою їх розселення в Бескидах. Більше того, балканські хорвати і карпатські лемки мають спільний початок від білих хорватів, нащадків сарматського (перського) етнічного угрупування. У ІІ-ІІІ ст. воно мігрувало через Дон, Північне Причорномор'я на Закарпаття, у VІ ст. — на Балкани, у VІІ ст. досягнуло побережжя Адріатичного моря.
Звернули на себе увагу і подібні за співзвуччям слова волхв і вільха. Волхв означає — могутня, чарівна людина. Вільха — дивна, чарівна рослина, про що підтверджують старовинні легенди. Тепер зрозуміло, чому в Карпатах вільха гірська має ще одну давню, рідкісну назву — лемич, а наше реліктове родове ім'я Елем — означає волхв. Зміст цих двох родинних символів вдало поєднався в зображенні сучасного фамільного Герба.


Усвідомлюючи сакраментальність повідомленого, передаю вам особливу духовну спадщину і заповідаю берегти її, наче зіницю ока. Не виставляйте її напоказ. З покоління у покоління урочисто передавайте її нащадкам як безцінний родовий скарб, що чекав на нас тисячоліття!


І це моє свідчення в ім'я Ісуса Христа. Амінь!




ГЛАВА РОДУ АНДРІЙ ЛИМИЧ



1 жовтня 2005 року