УКРАЇНА, 33001, м. Рівне, вул. Соборна, бос 291, офіс 21, тел. +38 (0362) 26-10-01, info@rodfond.org

Відбулася Міжнародна родинна зустріч

2008

1–3 жовтня 2008 року в Хорватії відбулася Міжнародна родинна зустріч і символічне повернення роду Лимич через п'ять століть на свою історичну прабатьківщину.

На сьогодні досліджено і підтверджено достовірними фактами, що рід Лимичів походить від Елема — сина хорватського короля Мирослава (роки правління 945–949). Про це сповіщає Поліцький статут. У цьому давньому правничому документі розповідається про те, що від королевича Елема виникло плем'я Лимичів, які заснували Поліцьке князівство.

Також досліджено, що майже 500 років тому через турецьку навалу на Балкани Лимичі разом з іншими далматинцями були вимушені покинути рідний край і згодом дістатися Карпат, де й оселилися для подальшого життя.

Для неблизької подорожі на Міжнародну зустріч родина Лимичів зібралася у Львові 29 вересня, відвідала Стільське городище, яке було столицею білих хорватів у ІХ ст., і вирушила 5-ма автобусами до Хорватії. Майже кожна область України була представлена в цій поїздці рідними по крові людьми. Як неодноразово наголошував Андрій Лимич, це була не туристична поїздка, а історична подорож великого давнього роду.

Перебуваючи у Хорватії, 300 українських Лимичів, а також із Росії, Америки та Польщі, у супроводі представників влади та хорватських Лимичів, яких також є чимало, відвідали історичні місця, пов'язані з родовим корінням.

Першого дня, розселивши всіх у Далмації, побережному селищі Подстрана, що знаходиться у межах Поліци, приїжджих гостей зустрічав Поліцький князь Лука Марич-Банє, згодом їх вітали у великому шатрі представник президента Хорватії Сініша Таталовіч, очільник Сплітсько-Далматинської області Анте Санадер, Великий Поліцький Князь Петар Родич, співголова Товариства хорватсько-української дружби Теодор Фріцкі, голова союзу русинів і українців Республіки Хорватія Славко Бурда та інші.

Після виконання гімну Хорватії прозвучав гімн України та роду Лимич.

Відбувся великий концерт, в якому взяли участь кращі виконавці народних пісень, зокрема популярний квартет «Порат Подстрана». Другого дня Лимичі побували у населеному пункті Моліва, де в церкві Успення Пресвятої Богородиці відбулася свята меса. А головне — поруч із церквою знаходиться гробниця Елема. Більше тисячі років у ній зберігається прах людини, від якої походить рід Лимичів, а від його імені — прізвище — Лимич, що означає — сини Елема. Практично відбулося паломництво до гроба Елема його нинішніх нащадків, і кожний із Лимичів торкнувся рукою кам'яного саркофагу предка. На прощання його накрили прапором роду Лимич. Цього ж дня Лимичі поїхали у передмістя Спліта — легендарну фортецю Кліс, яку поліцькі племичі Лимичі в 1537 році залишили після довготривалої облоги турків. Нині Лимичі «взяли» її, як висловився голова роду Андрій Лимич, без особливих зусиль, прив'язавши поруч із хорватським — прапор свого роду.

Третього дня в Поліці, в селі Гата, вже за участю Повноважного посла України в Республіці Хорватія Маркіяна Лубківського та інших вищезгаданих осіб відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки з нагоди символічного повернення роду Лимич на історичну прабатьківщину через п'ять століть. Також відкрито Музей історії роду Лимич.

Неординарною подією для всіх стали вибори голови роду. За древніми традиціями на вічевій площі кожний із Лимичів голосував «камінчиком», кладучи його в розстелений жупан і дивлячись кандидату прямо в очі. Одноголосно обрали Андрія Лимича, котрий отримав титул Великого князя роду, і таким чином цей рід через багато століть повернув собі князівський статус.

Піднесеного настрою додали екскурсії портовим містом Спліт і ознайомлення з видатними пам'ятками епохи королівської династії, зокрема колишнім палацом римського імператора Діоклетіана (ІV ст.), який у подальшому слугував резиденцією хорватських королів. Три дні щовечора відбувалося спілкування, хорвати пригощали представників роду Лимич національними стравами, відомими полічанам понад тисячу років. Усі Лимичі вступили до Поліцького товариства «Святого Юра» — Пріко і отримали посвідчення. Міжнародна родинна зустріч, зі слів посла, стала вагомим внеском у зміцнення стосунків між двома країнами.